ВПЕ́ВНЕНИЙ, ВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВПЕ́ВНЕННЯ, ВПЕ́ВНЕНО, ВПЕ́ВНИТИ, ВПЕ́ВНИТИСЯ, ВПЕ́ВНЮВАТИ, ВПЕ́ВНЮВАТИСЯ, ВПЕВНЯ́ТИ, ВПЕВНЯ́ТИСЯ, ВПЕКТИ́, ВПЕКТИ́СЯ
ВПЕ́ВНЕНИЙ, ВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВПЕ́ВНЕННЯ, ВПЕ́ВНЕНО, ВПЕ́ВНИТИ, ВПЕ́ВНИТИСЯ, ВПЕ́ВНЮВАТИ, ВПЕ́ВНЮВАТИСЯ, ВПЕВНЯ́ТИ, ВПЕВНЯ́ТИСЯ, ВПЕКТИ́, ВПЕКТИ́СЯ див. упе́внений, упе́вненість і т. д.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 748.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВПЕНЬ (УПЕ́НЬ) →← ВПАЯ́ТИ